Фортеці та замки Хмельниччини

Кожному з нас хочеться відпочити від справ, трохи розслабитися, відірватися від побуту, внести в своє життя хоч трішки різноманітності. Відпочинок — чудова можливість зробити це. Не всі хочуть провести вихідні вдома, перед телевізором.

Команда MoeMisto підготувала для вас чудовий вибір місць для відпочинку — фортеці та замки Хмельниччини. Отож, поїхали.

Кам'янець-Подільська фортеця

Фортеця розташована у місті Кам’янець-Подільський Хмельницької області. Ще з XIV століття фортеця відома як частина оборонної системи міста Кам’янець, колишньої столиці Подільського князівства у XV столітті. Вона є складовою частиною Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець», що належить до «Семи чудес України». «Сім чудес України» — сім історико-культурних пам’яток України. Список складено за версією оргкомітету всеукраїнської акції «Сім чудес України» ще у 2007 році.

У давньому місті Кам’янець-Подільський панує особлива атмосфера Середньовіччя. Це місто часто називають «квіткою на камені». Гармонійне поєднання мальовничої природи та неприступних оборонних мурів фортеці захоплює багатьох туристів з усіх куточків світу. Проте гордістю та символом міста є старовинний Кам’янець-Подільський замок.

Історію фортеці надає суворий Кам’янець-Подільський замок, що вже сотні років височіє на скелястому мисі між двома берегами річки Смотрич. За деякими історичними даними, фортеця існувала вже з XIII століття. Спочатку це була староруська дерев’яна оборонна споруда. У XV столітті Кам’янець-Подільський був захоплений польською шляхтою і стає важливим оборонним пунктом Речі Посполитої. А дерев’яну фортецю замінили на кам’яну. Могутність укріплень Кам’янця-Подільського вражала мандрівників. А її обороноздатність та вдале місце розташування приваблювало турецьких загарбників, литовських князів і польську шляхту. У всі часи Кам’янець-Подільська фортеця була неприступною твердинею.

Ходять чутки, що у 1621 році, коли хан Осман з військом підійшов до міста, його вразили міцні стіни і башти фортеці. Він спитав у своїх підданих, хто збудував це диво. Ті йому відповіли: «Аллах». Тоді Осман вигукнув: «Нехай Аллах і бере її», — і відступив. За всю свою історію місто-фортеця було захоплене двічі. У 1393 році фортецю захопив литовський князь Вітовт, а у 1672 році, завдяки великій чисельності війська, містом заволоділи турки. Дух штурму 1672 року можна і сьогодні відчути у стінах цієї твердині.

Щоб потрапити до Кам'янець-Подільського замку, треба пройти через Замковий міст. Цей міст є унікальною пам’яткою архітектури національного значення. Припускають, що він був побудований римським імператором Трояном під час походу на Дакію. Обов'язково підніміться на Денну вежу, звідки вам відкриється чудовий вид на місто та фортецю.

Меджибізький замок

Замок займає друге місце за популярністю в Хмельницькій області після Кам’янець-Подільської фортеці.

Меджибізький замок розташовано на перетині двох річок: Південний Буг та Бужок. Поселення виникло ще з 1146 року і саме від місця свого розташування отримало назву «межи Бугами», яка з часом трансформувалася в «Меджибіж». Це одне з найстаріших міст Поділля.

Меджибізький замок — одна з наймогутніших серед споруд свого часу в Україні, яка бачила під своїми стінами багатьох завойовників, а також чудовий зразок поєднання ренесансного стилю з бастіонними укріпленнями.

ХІІ століття Меджибіж був центром удільного князівства. Під час монголо-татарського нашестя замок у Меджибожі було наказано знищити. З переходом Поділля під владу литовців на цих землях запанували князі Коріатовичі, які почали активно будувати оборонні споруди. У цей період Меджибізький замок було відновлено та на території зведено замкову церкву. А вже у 2004 році Меджибізький замок став основою для створення Державного історико-культурного заповідника «Меджибіж».

2016 року розпочались ремонтно-реставраційні роботи на території замку. Відреставрували каретний, пристінні корпуси, Лицарську вежу та церкву. Розпочали реставрацію палацового комплексу. На території фортеці функціонують історичний музей, музей жертв Голодомору, діє виставка військової техніки, проводяться фестивалі та інші мистецько-культурні заходи.

Меджибізький замок для туристів та гостей працює щоденно, окрім понеділка, від 09:00 до 18:00.

Летичівський замок

Замок розташований у селищі міського типу Летичів. Це перший замок у Летичеві, який був дерев’яний, побудований у 1362 році литовськими феодалами, які в той час володіли Болохівською землею.

У XVI столітті кримські татари та турки спалювали дерев’яний замок багато разів, після цього Ян Потоцький почав перебудову замку у кам’яну фортецю. Це відбулося у 1579 році. Завдяки річці Вовк яка залила рів навколо замку зробила його одною з найкращих фортець Поділля.

Також Летичів був одним із центрів повстання, очолюваного українським національним героєм Устимом Кармалюком.

Старокостянтинівський замок

Старокостянтинівський замок, відомий також як замок Острозьких, розташований у місті Старокостянтинів Хмельницької області. Він є примітною спорудою, зведеною у XVI столітті. Старокостянтинівський замок був настільки міцним, що татари не змогли жодного разу його захопити. Потужне спорудження відмінно виконувало свої оборонні функції. Саме через Старокостянтинів пролягав Чорний шлях — одна з трьох головних доріг, по яких рухалася татарська орда, здійснюючи грабіжницькі набіги. І замок, і місто заснував князь Костянтин Острозький, тепер вони названі в його честь.

Територія замку мала вигляд трикутника, що омивається з двох сторін річками Ікопоть і Случ, а третя — межувала з містом. Від нього фортецю відділяв глибокий 200-метровий рів з водою. За ним був вал з бастіонами для гарматної стрільби. Вхід в замок охороняли в’їзні ворота з дерев’яним підйомним мостом. Стіни фортеці сягали майже шести метрів у висоту, а їхня товщина становила два метри. До наших днів зберігся сам двоповерховий палац-замок і частина потужних кріпосних стін. Збереглася і двоповерхова кутова вежа з підвалом — одна з п’яти.

Сатанівський замок

Замокова споруда розташована у селищі міського типу Сатанів Городоцького району Хмельницької області. Пам'ятка містобудування та архітектури України національного значення. Сатановський кам'яний замок будували для захисту населення від частих набігів татар. У V столітті побудований та знаходиться на березі річки Збруч. Раніше на його території також перебували оборонні укріплення.

У VII столітті Сатанів стає володінням роду Сенявських. Саме вони перебудували його і зміцнили, при цьому надавши йому п’ятикутну форму. Село дуже страждало від набігів татарського війська. Сатанів грабували і знищували багато разів, але місцеве населення відновлювало його знову і знову. До речі, саме з Сатанова родом відомий Северин Наливайко. У 1742 році А. Сенявський в черговий раз відбудовує укріплення і замок. Він побудував внутрішні стіни, які розділив із зовнішніми за допомогою рову. Загальна площа фортеці складала 1,5 гектара, а товщина стін — 1,5 метра. Довжина стін була від 65 до 105 метрів. А вже у XIX столітті частина фортеці була перероблена під цукровий завод, який перебував у робочому стані практично до кінця XX століття.

У наш час від сатановського замоку залишилися три кутові вежі та одна кругла, яка стоїть окремо, а також деякі частини стін фортеці.

Сутківецький замок

Замок розташований у селищі Сутківці Ярмолинецького району, на березі річки Ушиця. На сьогодні від замку залишилися руїни. Ні час, ні радянська влада не пошкодували його. Зараз замок поступово відновлюють.

Сутківецький замок перебував у власності короля Владислава Ягайла. Його син Олехно отримав Магдебурзьке право для Ярмолинців в 1455 році. Згодом його сини розділили місцеві маєтки. Дахно залишився в Ярмолинцях, і його стали називати Ярмолинецький, а Федору дісталося село Сутківці, і став він називатися Сутковецьким. Відомо, що замок був побудований за сприяння Федора Сутковецького в першій половині XV століття. Більш того — новий замок був побудований на місці дерев’яного. Сутківці розміщувалися на так званому Кучманському шляху, оборонна споруда в цьому місці була дуже потрібна.

У 1567 році фортеця була фактично знищена татарами. Коли її перебудовували, то стіни дещо знизили. Останні метаморфози відбулися з Сутковецьким замком близько 1623 року. Це була ініціатива чоловіка Варвари Сутковецької — Олександра Балабана. В кінці XVII століття замок втрачає свою оборонну функцію і починає руйнуватися. До нащадків дійшли лише фрагменти фортеці.

Зараз над Ушицею можна побачити тільки руїни південно-східної вежі — все, що залишилося від колись неприступного замку.

Підписуйтесь та діліться з друзями, подорожуйте разом з MoeMisto.

Вам обов'язково сподобається:

• Тест для усіх: на скільки добре Ви знаєте Хмельницький?