Олег Погорілець: бачу Меджибіж європейським містечком із затишними кафешками і старовинними майстернями

Подія минула

Роки йшли, дитячі мрії збувалися. Навчання на історичному факультеті, сотні археологічних експедицій, конференції, лекції, семінари... І вже шість років Олег Григорович є  директором Державного історико-культурного заповідника «Межибіж», хоча багато хто його знає як коменданта фортеці. На робочому місці в кабінеті його майже не застати, він постійно чимось зайнятий, десь бігає. Воно й не дивно, адже всьому потрібна організація та контроль, тим паче, коли на території  фортеці вирує життя. Наприклад,  під час проведення фестивалю «Стародавній Меджибіж», коли там знаходилися тисячі людей.

-З кожним роком фестиваль жваво розвивається, приїздить до нас багато учасників, музичних гуртів, відбуваються різноманітні конкурси, розваги, вогняне шоу, - розповідає  Олег Погорілець. - Учасники їдуть не лише з України а й Білорусі, Молдови. Вже немає учасників з Росії, раніше їх було дуже багато, але так вже сталося. Нам хотілося, щоб були ще і поляки, чехи, адже ми з ними товаришуємо по науковій частині, а саме історичні клуби поки що не приїжджають.

Ви майже увесь час  у роботі, а який Ви вдома, у побуті? Рідні підтримують захоплення археологією?

-Мене, напевно, в побуті немає. В мене весь час це - робота, експедиції, дослідження, зустрічі, конференції… Моя дружина каже, що бачить мене більше по телебаченню, ніж у житті.  Ми разом вже понад 20 років. Познайомилися, коли я ще займався бізнесом, були такі роки, коли треба було виживати. Коли в школі була така зарплата, що всі на базар побігли. Це були часи безгрошів’я. Але ота тяга до історії, археології перемогла, і в певний час я відкинув бізнес  та почав займатися тим, чим подобалося. У дружини різне до цього відношення. Інколи вона ревнує до того, що я більше уваги приділяю Меджибіжзькій фортеці та історії, але у всіх проектах вона підтримує. Були навіть такі моменти, що вона була головним спонсором наших археологічних експедицій. Дійсно, я ціную таку підтримку. Можливо, якби такої підтримки не було, то б і життя не склалося, адже необхідно було б вибирати між історією і дружиною.

.

- Як і де полюбляєте відпочивати? Наодинці, з родиною чи у колі друзів?

- Основний відпочинок проходить на невеличкій дачі на Дністрі. Але я там не сиджу з вудкою, не ходжу також в ліс збирати гриби. Ми майже не їздимо на моря й відпочиваємо там  з родиною, дітьми, внуками. Це єдиний час, який є у мене для родини. Діти мої всі дорослі, вони в мене юристи і дизайнери, істориків немає. Може хтось з маленьких онуків стане. Зараз їм найкраще - за бороду діда потягати.  Діти дуже активні, з дитинства подорожують. Іноді буває, що я на деякий час «відключаюся» для відпочинку вдома, біля комп’ютера, віртуально подорожую. Ми весь час з колегами ходимо в археологічні експедиції, досліджуємо, гуляємо по лісам, полях. Це також активний відпочинок. До їжі там не вибагливий. Банка консерви чи шмат сала та печена картопля, що може бути краще? Не відмовлюся від чогось смачненького, але питання в тому, з ким ти відпочиваєш і де.  Я навіть в кабінеті не сиджу за кріслом, я постійно знаходжуся в русі.

-Ви з дитинства мріяли стати археологом, пов’язати своє життя з історією. І це все здійснилося. А чи залишилися ще якісь нездійсненні мрії?

- Меджибіж - це європейське містечко. Я хотів би, щоб не лише фортеця була гарною, а  й вся центральна вулиця була відновлена, якою вона була колись з гарними двоповерховими будиночками. Щоб там були малесенькі кафе, майстерні, маленькі готелі, я все це бачив у світі і розумію, що це все можливо зробити. Це потрібно хотіти втілити і потрібно мріяти про це. Мрії матеріалізуються. Це я знаю на сто відсотків. Я думаю, дасть Бог сил та здоров’я і ми це  всі зробимо, будемо разом працювати з місцевою владою та з областю. Перспективи в містечка звісно ж є. Воно повинне стати не лише паломницьким для євреїв, але й туристичним місцем для українців та іноземців.

 

-Про Меджибіж багато хто чув, ведуться археологічні дослідження містечка, але ще не написана його повна, велика історія.  Чи плануєте зайнятися цим?

- Дійсно, немає такої серйозної книги, але ми з однодумцями зараз над цим працюємо. Йде робота над першим томом документів з джерел від першої згадки і аж до 1917 року. Потім буде другий том з подіями до Світової війни, з часом буде й альбом фотодокументів про сучасність.  Для Меджибожа  вся ця робота буде зроблена по-максимуму.

Цього року повідомлення про руйнацію однієї зі стін фортеці пролетіло не лише Україною, а  й закордоном. Як зараз йдуть справи з відновленням стіни?

-Це була стіна «плачу». Коли вона розвалилася, то нас вперше почули за роки моєї роботи, і почали виділяти кошти. Виділили спочатку 380 тисяч гривень на документацію, потім 317 тисяч  на роботи і нещодавно обласна рада виділила 940 тисяч на виготовлення документації вже на повну реставрацію цього корпусу. Ми сподіваємося, що до кінця року ми його «накриємо» і вже убезпечимо від подальших руйнувань. Але що не робиться, то на краще. Тим паче, що ця стіна вже 60 років аварійною була і при реставрації все одно потрібно було б її розбирати. Це було би тихо і ніхто не знав, а так про нас знає вже весь світ. З посольства Польщі, Литви одразу телефонували й запитали, що у нас трапилося, присилали для консультацій спеціалістів. 

- Чимало у Вашому житті було різноманітних археологічних експедицій. Яка найбільша знахідка запам’яталася чи можете якусь відокремити від інших?

- Це, напевно, з тієї частини, коли віриш, що мрії збуваються. Колись я прочитав, що вже 100 років відомо, що на Поділлі князі Коріатовичі карбували свої монети, але ніхто їх не бачив. Були різні версії: що вони лише хотіли це робити, що це були інші монети, які приходили зі Львову і тут їх називали «подольскими полугрошками». Версій було багато. Але одного разу мій знайомий приніс монету й на ній було написано Смотрич, це ж наше містечко. Всі посміялися, мов, монета гарна, європейська, видно що десь 14 століття. А потім я з одним з колег почав її досліджувати. І дійсно, ми знайшли, що там написано: Костянтин князь, володар Смотрича. На наступних монетах вже було написано, що він володар Поділля. І ось так в 2004 році  на міжнародній нумізматичній конференції у Львові ми довели всьому світу, що в нас на Поділлі в Смотричі, потім в Кам’янці, в 14 столітті князі Коріатовичі таки карбували свої власні монети. Це дуже яскравий приклад, особливо для сучасності, що ми не були отою азіатською частиною, де карбували монети з якогось дроту чи із шкурки, а ми були в «європейській орбіті». Ми жили життям Європи і всі процеси, які там відбувалися, відбувалися і у нас тут. І війни європейські й торгівля… Перші монети були знайдені в Дунаївцях, а згодом з’ясували, що ці монети є в музеях Києва та Будапешта, просто ніхто не міг визначити, чия це монета.

-А що за останній час цікавого знаходили на території Меджибізької фортеці?

- Нещодавно в підвалах фортеці розкопали пляшку вина, якій вже більше 150 років. Там також було багато битого скла від французького шампанського, рому та різних вин.  Зараз проводимо консультації, що з нею робити далі. Вона зберігається при низькій температурі, щоб ніякі руйнівні процеси не відбувалися. Я думаю такі експонати стануть  прикрасою нашої експозиції саме для тих, хто цікавиться історією виготовлення вина та винних пляшок. Можливо, що колись буде велика подія, яка пов’язана буде з дегустацією саме цього вина. Побачимо.   

-У фортеці стають все більш популярними ексклюзивні нічні екскурсії підземеллям. Як часто їх можна побачити?

-На день музеїв.  Саме в цей день відкриваються підземелля нашої фортеці, де поки що не проведена реставрація. Ми готуємося до цього дня, точніше ночі, аби  для наших відвідувачів все пройшло цікаво. Це можна сказати ексклюзивні екскурсії по підземеллю. Там горять факели, відбуваються різноманітні цікаві дійства. Ці підземелля ведуть до бойових бастіонів і от саме через них ми проходимо і дивимося як був організований захист.  На наступний рік ми  хочемо продовжити  маршрут, тому що в цьому році ми тільки половину підземелля відкрили, наступного плануємо піти вперед ще на метрів 50-60, щоб всі могли побачити «скелет» фортеці.

Джерело: ВСІМ

Дивитись всі події організатора:
Додати подію до календаря
Події по темі:
Коментарі до події:
Слідкуй за MoeMisto!
Підпишись на щотижневий анонс та читай нас у соціальних мережах
Дивись інші події
Вечірка хіт парад
Відпочинок Вечірка хіт парад
Ср. 14 Грудня
Виставка Українське сучасне мистецтво художні паралелі
Відпочинок Виставка Українське сучасне мистецт...
Пт. 09 Грудня
Акція ONEDEAL CARD
Відпочинок Акція ONEDEAL CARD
Пт. 09 Грудня
Вистава "Як наші діди парубкували"
Відпочинок Вистава "Як наші діди парубкували"
Ср. 14 Грудня 18:30
Вистава "Ханума"
Відпочинок Вистава "Ханума"
Нд. 11 Грудня 18:30
Акція від ресторану The Fare
Відпочинок Акція від ресторану The Fare
Пт. 09 Грудня
Музичні паралелі
Відпочинок Музичні паралелі
Пт. 09 Грудня 18:30
Піккардійська Терція  з нову концертною програмою "Лети..." у Хмельницькому
Відпочинок Піккардійська Терція з нову концер...
Нд. 25 Грудня 19:00
Блог Moemisto
ТОП-8 найяскравіших подій грудня
ТОП-8 найяскравіших подій грудня Ось і прийшов грудень - перший місяць зими. Грудень дарує мало сонячних днів, частіше стоїть похмура й холодна погода. ...
Тест до Дня Студента
Тест до Дня Студента 17 листопада в Україні та у всьому світі відзначають Міжнародний День Студента.  Міжнародний день студентів встановле...
День студента
День студента 17 листопада в Україні відзначається веселе молодіжне свято - День студента. День студента - свято всіх студентів....