Дні Польського Кіно в Україні

Дні Польського Кіно в Україні

Дні Польського Кіно в Україні – власний проект Польського Інституту у Києві.
Цьогоріч свято польського кіно відбудеться вже в одинадцяте у шести містах України.
Вінниця у списку міст.
Так, у вінницькому кінотеатрі «Родина» глядачі зможуть переглянути чотири найкращих польських фільмів, створених впродовж останніх двох років. 

7 жовтня покажуть психологічну драму «Moї дочки – корови» Кінги Дембської 2015 року. Це зворушлива і кумедна історія двох сестер, які потрапивши у складну життєву ситуацію, змушені співпрацювати, не зважаючи на особисту неприязнь. Марта – успішна жінка, відома актриса, зірка популярних серіалів. Попри славу і гроші вона не може влаштувати особисте життя. Вона самостійно виховала вже дорослу дочку. На противагу своїй сильній і домінуючій старшій сестрі, Кася – дуже вразлива і має схильність до екзальтації. Вона працює вчителькою, її шлюб не є ідеальним, її чоловік безуспішно шукає роботу. Раптова хвороба матері змушує сестер до співпраці, адже разом вони повинні опікуватись любим, однак деспотичним батьком. Марта і Кася поступово зближуються і знаходять втрачений контакт, що спричиняє низку трагікомічних ситуацій. «Moї дочки – корови» – це тепла, позбавлена фальші і дешевого зворушення історія про родинні стосунки. Правдива як саме життя – часом сумне, часом веселе.



8 жовтня демонструватиметься один з фільмів видатного польського режисера Кшиштофа Кесльовського. Показ присвячено 75-й річниці з дня народження кінематографіста, який помер у 1996-му. Повнометражний фільм «Випадок» представляє реалії польського життя напередодні серпневих подій 80-го року. Зйомки фільму було завершено 1981 року, але через цензурні обмеження, з огляду на дію воєнного стану, картина вийшла на екрани лише шість років потому, 1987 року. Події фільму розгортаються на фоні не лише історії комунізму у Польщі після завершення ІІ Світової війни і до початку 80-х років, коли народилась «Солідарність», а й боротьби комуністичного режиму з опозицією. На прикладі трьох версій біографії головного героя Вітека, режисер аналізує роль випадку, що творить людську долю... Вітек народився у Познані, під час познанських страйків у червні 1956 року. Його матір, разом з братом-близнюком, померла під час пологів. Його батько, який брав участь у страйках, вирішив переїхати з сином до Лодзі, де хлопець вступив на медичний факультет. На п’ятому курсі у Вітека помирає батько.  Його  останніми словами, зверненими до сина, були слова : «Ти нічого не мусиш». Вітек втрачає інтерес до професії, бере академічну відпустку і вирішує переїхати до Варшави. Поспішаючи на потяг, він прямує на вокзал Лодзь Фабрична. Далі на екрані розгортаються три версії долі Вітека. Чи запізниться він на поїзд сполученням Лодзь–Варшава, чи в останній момент вскочить до нього, залежить – чи стане він діячем комуністичної партії чи, навпаки, – активістом «Солідарності». А може не відбудеться ні перше, ні друге. Наскрізна тема запізнення на потяг викликає асоціації із трагічною долею культового польського актора Збігнева Цибульського,  який загинув стрибаючи на підніжку залізничного вагону.

9 жовтня покажуть психологічну драму «Чуже небо» спільного виробництва Польща-Швеція, режисер Даріуш Гаєвський. Це оповідь про те, як рай змінюється на пекло. Бася і Марек живуть у Швеції. Одна невинна брехня призводить до лавини підозр і призводить до того, що шведська соціальна опіка відбирає у пари польських емігрантів улюблену дочку і віддає прийомним батькам. Любов матері до дочки піддається жорстким випробуванням. Батьки змушені помірятися силою із безжальною бюрократією, яка не бере до уваги людські почуття. Передчуваючи жахливі наслідки, батьки вирішують боротися за свою дитину, небезпечно балансуючи на межі правових норм. Герої усвідомлюють, що краще бути разом, ніж окремо. Вони розуміють, що розпад родини – найгірше, що може із ними трапитись у житті. Усі герої «Чужого неба» прагнуть добра дев’ятирічній дівчинці, однак саме вона платить найвищу ціну і саме вона стає жертвою їхніх найкращих намірів. «Чуже небо» Даріуша Ґаєвського, автора обдарованої нагородами «Варшави» — історія, в основу якої покладено реальні події, тримає глядача у напрузі, немов справжній трилер. На екрані, окрім відомих акторів Аґнешки Ґроховської і Бартоломея Топи, виступає юна дев’ятирічна дебютантка Бася Кубяк, а також легенда скандинавського кіно – Ева Фрьолінґ.



10 жовтня дивіться драму «Тіло» Малґожати Шумовської (2014). Цинічний прокурор і його донька, що страждає від анорексії, намагаються пере-жити трагічну смерть найближчої людини. Кожен з них шукає свій шлях прийняття болісного факту. Януша не так легко вразити – як судмедексперт він детально досліджує місця злочинів. Він старанно працює, незважаючи на складні ситуації, в які потрапляє. Можливо, навіть занадто. Проте він зовсім безпорадний, коли мова йде про його доньку Ольгу, яка й досі оплакує смерть матері. Побоюючись її самогубства, він віддає її до клініки, де працює психолог Анна. Багато років тому Анна втратила дитину, і тепер разом зі своїм великим собакою ховається у захаращеній квартирі, та викликає духів, що спілкуються із живими з потойбіччя. Певного дня, Анна інформує, що налагодила контакт з померлою матір’ю Ольги. Тепер, за бажанням небіжчиці, донька і чоловік мають переглянути своє ставлення до життя і смерті.


11 жовтня дивіться особливий фільм. «Батькові» – стрічка про реальну історію злочину НКВС у кінці 30-х років проти українців, поляків і росіян, які проживали у Вінниці. Діана Скайя і Ліліана Коморовська зняли фільм за літературним першоджерелом – однойменною поемою Аліни Бандровської. «Батькові» – це режисерський дебют польки Діани Скаї, уродженки Вірменії, а сьогодні мешканки Канади, яку з Вінницею поєднує трагічна історія її родини. Співрежисером картини є Ліліана Коморовська, відома, зокрема, за ролі в фільмах Анджея Вайди, Кшиштофа Зануссі і популярних польських серіалів. Документально-ігровий фільм «Батькові» – це історія Адама Бандровського, побачена очима його трирічної дочки Аліни. Адам – вчитель Вінницького сільськогосподарського технікуму, молодий поет, був арештований взимку 1938 року НКВС. Він розділив долю з більш як 13 тисячами жертв злочину проти вінницьких поляків, українців і росіян, вчиненого радянською владою під приводом боротьби з ворогами комуністичного ладу і шпигунством на користь Польщі. Бандровський – одна з мільйонів жертв сталінських репресій, під час яких загинуло і було репресовано понад 100 000 поляків – громадян СРСР. 77 років потому Аліна Бандровська своєю поемою «Батькові» перериває мовчання про вбивства у Вінниці. Закарбовані у пам’яті дитини поетичні образи з життя її родини жорстоко перервані сценами арешту, допиту і розстрілу її батька. Фільм є своєрідною шаною і уславленням усіх, хто пав жертвою вбивств у Вінниці. Усі документи: фото, щоденники Ядвіги, накази про арешт Адама Бандровського, архівні акти його допиту у в’язниці НКВС, його лист з в’язниці до Ядвіги, як і увесь реквізит – сукні Ядвіги, уцілілий фрагмент білизни та блуза Ядвіги, Біблія бабусі Ядвіги, годинник, хрест та гобелен, які використовувалися у фільмі повністю автентичні та походять з родинної колекції Бандровських. 


Глядачі матимуть змогу познайомитись з найновішими роботами режисерів, чиї фільми свого часу були представлені в Україні у рамках Днів Польського Кіно та на інших кінофестивалях, зокрема фільми Бориса Ланкоша, Кінги Дембської, Малгожати Шумовської та Даріуша Гаєвського.

Фільми демонструються мовою оригіналу з українськими субтитрами. 
Початок сеансів о 20.00. 

Розповісти друзям
Кіно у Вінниці! Підписуйся та отримуй анонс на електронну пошту.
Ім'я
Email
Читають зараз: 1
(0)
Коментарі

Ми у соц. мережах

sp