Нещодавно, 2-го вересня на сцені Літнього театру в Одесі відгримів концерт гурту Бумбокс. А ми встигли відвідати фронтмена Андрія Хливнюка в день самої події та обговорити декілька питань про актуальне.
Ви зіграли чимало концертів на літніх фестивалях цього року, як ваші враження? Ви сумували за енергетикою сцени? Чи залишився глядач колишнім або щось змінилося?
Нічого не змінилося, окрім того, що маючи досвід відміни концертів, ти починаєш їх ще більше цінувати, ось і все.
Тепер ти цінуєш концерти не тільки як можливість живого виконання пісень, а й як спілкування з аудиторією. Мені здається, що артисти, наша команда та й взагалі, стали більш, ну якщо хочете, відвертими. Ніхто не ховає щось на потім, усе як в останній раз і в цьому є кайф, великий кайф! Тому що я спілкуюсь з колегами і таке ж питання ставлю, як ви: “що змінилося? - і всі кажуть - це ніби ти щойно вийшов на сцену, ніби це перший рік гастролів, взагалі, але твій матеріал вже знають й хочуть чути”.
Чи було вам страшно, коли через локдаун почали скасовувати концерти? Що можливо це затягнеться і надовго?
Так, але криза, це привід зрозуміти і змиритися з якимись речами, в нашому випадку був момент коли я собі подумав: “окей, світ вже не буде ніколи таким, яким він був, тепер інші правила гри”. Але за страхом одразу йде насолода, не треба боятися, життя занадто коротке, щоб боятись чогось.
Розкажіть, будь ласка, трохи про ваш майбутній дует із Жаданом? Це буде саундтрек до нового фільму, про що він?
Це повинно стати саундтреком, або мені сподобається матеріал фільму і це буде саундтреком, або це буде окремий реліз, просто пісня і кліп на неї.
А про що взагалі пісня, якщо не секрет?
Це пісня-метафора, пісня порівняння життя і пошук себе в цьому житті, як порівняння з виходом в відкрите море. Така от собі правда. Там існує персонаж “Капітан-правда” і от він йде в море і шукає там сам себе. Ось така історія.
Ви записали вже два трека разом з Чемеровим. Чи бачите ви щось спільне у вашій творчості, що надихає вас продовжувати спільну роботу?
Ми друзі і колеги, я захоплююсь його талантом, насправді, він один з найкращих поетів-піснярів, яких я знаю особисто і з якими я дружу, і з ним цікаво, з його командою цікаво грати, вони насправді вміють це робити й люблять це, а це важливо. Коли музиканти не перетворюються в “цеховіків”, а продовжують горіти і це якраз про нього.
Ваші колаборації з іншими співаками, які мають зовсім інший стиль виконання (Тіна Кароль, наприклад), це ваше власне бажання, чи пропозиція співпраці з вами? Адже «бумбоксівські» мотиви там чітко простежуються і ви не відходите від свого стилю.
Що ж, від себе не втечеш.
Усі мої колаборації я веду сам, та якщо говорити, наприклад, з Тіною то був суперхіт. Якщо говорити про жанровість, то була можливість для неї показати голос в іншому аранжуванні, а для нас навчитися грати в іншій тональності. Вона вміє співати так, як не вмію я і це було важливо для аранжування.
Події у ваших піснях, це ваш власний досвід або гра уяви?
В своїх піснях, я, здебільшого, використовую свої емоції та власний досвід. Це завжди щось із глибини душі. Це розмова з самим собою. Якщо це частково і ваша розмова “з самим собою”, мене це тішить.
Ви буваєте в Одесі тільки на концертах або також для особистого відпочинку?
Я тут вдома, це одне з найулюбленіших міст, мені тут комфортно і на моє щастя тут багато людей, небайдужих до нашої творчості. Тут у мене купа добрих друзів, це дуже гостинні люди і місто. Тому я шукаю навіть невеличку шпариночку, щоб поїхати відпочити у Одесу, так саме як у Львів, Чернігів і купу чудових місць по всій країні.
Особисто ми, побували ввечері на концерті і ніяк інакше, ніж вибухом емоцій і сили назвати те, що відбувалось на сцені не змогли. Це був щирий контакт виконавця і глядачів, треки, які пронизують до мурашок, і начебто нескінченне "на біс, на біс", а пісня “Люди” вже ніколи не буде звучати як раніше.
Ми бажаємо гурту море приголомшливих виступів і нехай наше "Чорне море" теж не обходить їх стороною!
інтерв'ю: Аліна Квятковська
фотографії: Іван Страхов
