«БЕЗТАЛАННА» та театральна вітальня (Театр ім. І. Кочерги)

Безталанна за твором І.К. Карпенко-Карий

П'єса «Безталанна» - найпопулярніший драматичний твір одного із засновників українського професійного театру, актора, режисера, драматурга Івана Карпенка-Карого. І не лише його, а й усієї національної спадщини в цілому.

В центрі оповіді любовний трикутник: Варка-Гнат-Софія. Їхні взаємини становлять головну сюжетну лінію драми. Проте автор пропонує непростий, а більш глибинний варіант осмислення та занурення у вічну категорію - Кохання, Любов, що даруються лише обраним. Вона буде існувати доти, доки існує Життя, Людство, Світ.

Як, ненароком? Не подумавши? Жартома? Чи з ревнощів? Кинуте слівце, фраза як іскра, що провокує полум'я, здатна знищити все живе: людські взаємини, добро, любов, красу, безліч тих чеснот, що роблять людину людиною. При всій ліричності, ніжності оповіді автор з педантичною скрупульозністю психолога досліджує найскладніше – еволюцію перетворення Кохання, Любові, Жертовності, яка їх супроводжує, на Пристрасть, Жагу, Ненависть. Жага стає шаленою і пробуджує Фатум, чия ненаситність потребує якомога більше жертв. Його ненажерливість зростає щохвилини і йому вже замало лише коханців, які не відчувають, не бажають чи не в змозі збагнути власного містичного перетворення з людини на ненаситну потвору, засліплену власними емоціями та жагою володарювання. Жерло Фатуму, як вир затягує в свою страшну пастку всіх, хто стає на заваді, знищує, випалює душі і почуття. І лише коли виникає порожнеча, головний герой Гнат прозріває зі словами: «Я ненароком, з серця…».