Приїхав на один день до столиці України і не знаєш, як встигнути побувати в найцікавіших та найкрасивіших місцях Києва всього за добу? Не проблема. Наша мандрівка однією - але якою! - вулицею тобі в допомогу! Цілих 5 легендарних будинків та прогулянка свіжим повітрям із фотоапаратом - і свій один чудовий день туриста ти з ностальгією та із задоволенням пригадуватимеш все життя!
***
Вулиця Грушевського – одна з найдавніших вулиць Києва. Вулиця, яка практично прямою лінією пов'язує Поділ із Печерськом.
Раніше вона називалася Олександрівською. До 1930-х років на вулиці Грушевського була Олександро-Невська церква (тепер там пам'ятник Ватутіну). Віруючі, які йшли з Подолу до Лаври, влітку пересувалися лише ліворуч вулиці — тут працював Іванівський фонтан, який не зберігся, де можна було охолонути в спеку. Особливим надбанням цього району вважався Купецький сад (зараз це Хрещатий парк), де знати проводило своє дозвілля.
Сад був у володінні купецьких зборів, які засідали у нинішній філармонії. На першому поверсі цієї будівлі у 1914 році діяв міський призовний пункт з мобілізації. Також тут працювала кухня, де годували і купців, і новобранців.
1. Бібліотека для знайомств
Двоповерхова жовта будівля за адресою Грушевського, 1, у стилі неоренесансу збудована у 1911 році: там розмістили публічну київську бібліотеку. Приміщення також використовувалося для виставок та загальних зборів.
Бібліотека була одним із місць, де шляхетні дами могли познайомитися з освіченими джентльменами, поспілкувавшись на цікаву для обох книжкову тему.
Зовні будівля за сто років практично не змінилася, втім, як і її призначення. Щоправда, нині бібліотека називається Парламентською. Відразу за будинком раніше розміщувався розважальний заклад "Шато-де-Флер" - замок квітів (зараз на його місці стадіон ім. Лобановського). Тут розважалася місцева знать і було два літні театри. В одному глядачі могли подивитися на виступи шансонеток, в іншому ставили міні-оперети.
Далі від бібліотеки піднімаємося Грушевським вгору, на Печерськ.
2. Національний художній музей України.
У сірій будівлі Міського музею на Грушевського, 6 зараз розташований Національний художній музей України. Зводили будівлю у 1897—1899 роках за проектом легендарного архітектора Городецького та скульптора Еліо Сала, але в основу було покладено проект архітектора Петра Бойцова.
Головний вхід до будівлі спеціально був "схований" під шістьма колонами, і ось уже понад сто років його "охоронюють" два леви. У вересні 1899 року тут відбулася виставка археолога Вікентія Хвойки, на якій було представлено сенсаційні докази існування тисячолітньої Трипільської цивілізації на Київщині. Офіційно музей відкрили у 1904 році. Тут проходили виставки народного мистецтва та живопису, особливу увагу приділяли творчості Михайла Врубеля та Тараса Шевченка.
3. Особняк-військовий госпіталь
Раніше за адресою вулиця Грушевського, 10 був особняк із величезним садом, що належав графській родині Браницьких. Але невдовзі його частину придбав власник пивзаводу Олександр Бродський і в 1891 році збудував упритул до особняка двоповерхового будинку.
Будинок переходив з рук в руки, і незабаром потрапив у володіння судді київського округу та гласному міській думі Володимиру Толлі (синові київського міського голови Івана Толлі). Його дружина Ольга дбала про безпритульних, і збудувала в Києві дитячу лікарню. Подейкують, що її надихнули дії сусіда, який жив на вул. Грушевського, 8 — доктора-окуліста Макса Мандельштама, який незабаром збудував лікарню поряд із цим будинком. Після сім'ї Толлі у будинку жили дворяни, а 1911—1916 років — син цукрового магната, авіаконструктор Федір Терещенко.
Під час Першої світової війни тут був шпиталь, а після націоналізації до будинку добудували ще два поверхи. Так він існує й досі. Нині у цьому будинку житлові квартири.
4. Будинок, де "гостив" Пушкін, а декабристи проводили таємні збори
Будівля на вулиці Грушевського, 14 викликає в істориків безліч суперечок. За однією з версій, особняк було зведено у 1819 році у стилі класицизму, після чого його кілька разів перебудовували. Жив тут герой Вітчизняної війни 1812 року генерал Микола Раєвський, який товаришував з поетом Олександром Пушкіним.
І нібито відомий своєю романтичною натурою поет у 1821 році гостював у генерала і засинав компліпентами доньку Раєвського — Марію.
5. Маріїнський палац.
Цей гарний двоповерховий палац, який раніше називався Царським, знаходиться поряд із будинком Верховної Ради і є церемоніальною резиденцією президента України, так само як і будинок з химерами.
Палац у Царському саду (нині Маріїнський парк) був закладений на замовлення імператриці Єлизавети Петрівни в 1744 році і побудований за 8 років. Проект будівлі розробив Бартоломео Растреллі, який також спроектував Андріївську церкву. На жаль, замовниця не встигла завітати до палацу, бо тоді почали з'являтися перші провісники семирічної війни зі шведами.
До великої вітчизняної війни (до 1941 року) палац був військовим штабом, школою, музеєм, але більшу частину часу — пустував. Після війни з'ясувалося, що будинок дуже постраждав і було вирішено його реконструювати, що і було зроблено до 1950 року. На жаль, радянські реставратори припустилися багато грубих помилок (наприклад, повністю прибирали стіни в деяких кімнатах) внаслідок чого було втрачено автентичність інтер'єру. Ще одна велика реконструкція у 1980-х роках, теж за часів СРСР, хоч і не дала палацу зруйнуватися, але й залишила ще менше від оригінальних задумів Растреллі.
Станом на 2016 рік, Маріїнський палац знаходиться на черговій реконструкції, яка відбувається дуже повільно через недостатнє фінансування.