Та сама «Конотопська відьма» за повістю Григорія Квітки-Основ’яненка на яку не можливо встигнути купити квиток!
«Конотопська відьма», та сама театральна постанова, яка викликала резонанс в Україні та у світовій спільності. Вистава, поставлена в Києві у 2023 році, вже в часи війни в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка, режисером Іваном Уривським, в основі якої класика української літератури.
Про цю виставу написали New York Times, на яку стоять кілометрові черги до каси Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка(2024р.), їде до Хмельницького!
«Конотопська відьма» поєднує елементи українського фольклору та містики з сучасними гостросоціальними та політичними питаннями. Вистава ставить під сумнів традиційні стереотипи про відьом, зауважуючи на темах жіночої сили та незалежності. Вона також звертається до страхів і забобон, до історичного переслідування та пригнічення жінок, зокрема в контексті громадських і соціальних норм.
Режисер вистави обрав інноваційний підхід, поєднуючи автентичні українські традиції з сучасними театральними методами та стилями. Постанова використовує мінімалістичну сценографію, де кожен елемент декорацій має особливе символічне значення, а сценічний простір абсолютно заповнюється акторською грою, освітленням та звуковими ефектами – що цілковито захоплюють глядача.
«Для мене головною темою став вибір між двох сил – Світла і Темряви.
Це у глобальному розумінні, але цей вибір може бути набагато об’ємніший і різноманітніший. У повісті присутні історія кохання і відчуття неминучої війни. І ще багато різних підтем, які є суголосними із нашими проблемами. У творі закладено чимало сенсів політичних, життєвих, духовних…
Людина без Віри перестає бути Людиною, перетворюючись на пішака, який не здатен ані змінити власне життя, ані протидіяти тому, що відбувається навколо. А ще дуже цікаво і глибоко Г. Квіткою-Основ’яненком розкрита тема катаклізмів, що відбуваються в природі – посуха «відьми покрали дощі і роси». Це теж певна метафора, що, на мій погляд, асоціюється із сьогоднішніми світовими надприродними явищами: як то землетрусами, повенями, цунамі, що відбуваються у різних частинах земної кулі. Можливо, це теж вплив втрати Віри та початок загибелі планети, і людству варто замислитися, що з усіма нами відбувається?» (Іван Уривський)
Важливим аспектом вистави є її візуальна та аудіальна компоненти: музика та звуки створюють ефект містичності, а світлові проєкції та тіні підсилюють атмосферу загадковості.
Вистава отримала неоднозначні відгуки та реакцію як від критиків, так і від аудиторії. Деякі вважають, що вона сміливо порушує важливі теми, тоді як інші критикують її за надмірну експериментальність. Однак усі погоджуються, що «Конотопська відьма» є важливим та неоціненим внеском у розвиток та розуміння сучасного українського театру, який намагається переосмислити традиційні культурні наративи та розкрити нові соціальні значення.
«Конотопська відьма» у даній постановці це певний формат культурного відродження та оновлення в Україні. Вона відображає глибокі зміни, які відбуваються в українському суспільстві, де мистецтво стає важливим засобом осмислення минулого і пошуку нових ідентичностей під впливом подій та випробувань сучасного суспільства. П’єса також демонструє зростаючу впевненість українських митців у здатності впливати на культурні дискусії як на національному, так і на міжнародному рівнях.
Це більше ніж просто вистава – це культурний феномен, який відображає складні і багатошарові процеси, що відбуваються в сучасній Україні. Вона об’єднує елементи минулого і теперішнього, фольклору та сучасної драматургії, створюючи новий, унікальний голос в українському театрі.