Українська Масляна - Колодій

Масляна чи колодій? Млинці чи вареники? (класичний рецепт)

Перед Великим постом останній тиждень завжди вважався і вважається святковим. В сучасності він найбільше відомий як Масляна. Та назвали цей тиждень так лише у прикордонних з Росією регіонах.

 В Україні ж здавна святкували Колодій, чи – Сиропусна неділя (за часи появи християнства). Також є ї інші, але менш відомі його назви: Пущення, Масниця або Бабський тиждень.

Цього року Колодій триває з 24 лютого і по 1 березня.

Історія свята сягає ще в далеку Трипільську культуру!

Колодій (як і Масляна) - споконвічно язичницьке свято, відоме на Київській Русі ще до прийняття християнства. Зараз в православному календарі немає позиції з такою назвою. Зате там є Сирна седмиця і тиждень (неділя) Сиропусний, а вони вже мають зовсім інший зміст, ніж Колодій чи Масляна.

Отже, Колодій — в давньоукраїнській міфології  - це бог шлюбу, любові та злагоди. Він нагадує молоді та їхнім батькам: “Не женився єси, то колодку носи!”, звідки й пішла традиція в’язати колодку.

Колодка — це така собі спокута. Вона не обов’язково мала бути справжньою. Хлопець не міг зняти її самостійно, мала це зробити лише дівчина, а хлопець мав відкупитися від неї солодощами. Але якщо хлопець хотів вже одружитися з цією дівчиною – хусткою.

Протягом цілого тижня сільські жінки здійснювали дивовижне дійство – вони брали товсту палицю-колодку, наряджали її і уявляли, ніби це – людина. У понеділок Колодка «народжувалась», у вівторок – «хрестилася», у середу вона «переживала» всі інші моменти свого «життя». У четвер Колодка «помирала», в п'ятницю її «хоронили», а в суботу «оплакували». У неділю ж наставала кульмінація Колодія.

Наступна особливість свята – це його «жіночість». Колодій так і звали в народі – Бабський тиждень. Головну роль у святкування відігравали саме представниці прекрасної статі.

У ці дні проводилися заручини, а в ще більш давню епоху – укладалися шлюби. Тобто це той самий культ родючості. При цьому увага приділялася усім  аспектам жіночого буття – і невинності (вихвалялась ідея дівчини-красуні та дівчини-нареченої), і материнства (жінка-мати, жінка-берегиня), і мудрості (жінка-бабуся, жінка-порадниця).

Діставалося «на горіхи» і негативним якостям. Наприклад, у п'ятницю зять повинен був запросити тещу в свій будинок, пригощати її, пригощати горілкою інших гостей і примовляти: «Пийте, люди добрі, щоб у моєї тещі горло не пересихало!». Це був тонкий натяк на надмірну балакучість мами дружини.

Головними ж частуваннями були не млинці, а страви з сиру й інших молочних продуктів. Обов’язково ліпили вареники з сиром упродовж усього тижня, робили сирники, сирні запіканки, якщо млинці — то також із сиром.

Як бачимо, все-таки в українській традиції – це вареник. Вареники символізували молодий місяць, який був символом жіночої енергії. Готували страву з сиром та мастили вершковим маслом. Вареники виступали формою родинного спілкування і магії захисту: готувати страву збиралися жінки і дівчата, які разом замішували тісто, разом ліпили вареники, їх разом їли, і все це у супроводі жартів та пісень.

Але також є згадки про те, що у нас смажили гречані млинці, які задобрювали смальцем.

Колодій 2020:

Рецепт класичних вареників з сиром:

• Вода 1 склянка.
• Яйце 1 шт.
• Борошно 1 склянка .
• Сіль – щіпка.
• Сир 9%  400 г.
• Яйця 1-2 шт.
• Цукор за смаком.

Просіваємо гіркою борошно, робимо зверху поглиблення і акуратно вбиваємо туди яйце, солимо за смаком. Починаємо розмішувати, поступово додаючи воду або молоко. У міру потреби додаємо борошно і вимішуємо, поки не вийде однорідне і пружне тісто. Щоб начинка вийшла більш соковитою, до сиру додаємо яйця і цукор за смаком і ретельно розтираємо до однорідності. Підготовлену начинку акуратно «запаковуємо» в тісто і відварюємо в підсоленій воді.

Вареники з сиром рекомендується подавати до столу з вершковим маслом і сметаною.