Концерт гурту The Prodigy у Палаці Спорту

Концерт гурту The Prodigy у Палаці Спорту

Найвідчайдушніші воїни рейва у повній боєздатності! 
Двадцять років тому The Prodigy неждано-негадано зуміли краще за інших виразити у звуці відважний, лютий, оскаженілий і вільний дух 90-х – хоча, звичайно, Лайм Хаулетт і його гіперактивні друзі, збираючи свою злу і дику музику на синтезаторах, семплерах і секвенсорах, на таке зовсім не сподівались. Та, тим не менш,  зубастий звук The Prodigy, так само, як і їх «комашиний» логотип і вишкірено-шалений образ настільки міцно асоціюються з балахонами, шкільними дискотеками і першими змінами у свідомості, що якось і забувається той факт, що взагалі-то The Prodigy були цінні не лише своїм панківським іміджем і бунтарською естетикою.
Правду кажучи, це одна з найвинахідливіших, найкмітливіших і новаторських груп останньої чверті століття, люди, які зуміли вивести британський танцювальний андеграунд на велику сцену і змусити всіх рухатися під свій розлючений ритм. Невипадково критики із шкіри геть лізли, прагнучи придумати для пісень The Prodigy новий термін, який поєднав би в собі слова «рок» і «рейв»: тваринний драйв першого Хаулетт, Кейт Флінт і Максим зуміли з’єднати з невблаганною енергетикою другого, причому зробили це максимально винахідливо. У їхніх кращих творах завжди вистачало не лише нищівного запалу, але і своєрідної музичної дотепності. Ніхто і ніколи до них не говорив заповітні слова «ми хочемо танцювати» настільки голосно і настільки переконливо.
Все це актуально і дотепер. Навесні 2015-го група випустила свій новий альбом з красномовною назвою «The Day Is My Enemy», і заголовок цей – не порожнє вихваляння: з пластинки б'є така енергія, що серце, в прямому сенсі, б’є у великий барабан, а всі інші органи чуття спішно надівають амуніцію. За той час, що пройшов  з 90-х, стало остаточно зрозуміло, що The Prodigy – зовсім не одноденки, а по-справжньому великі і впливові музиканти. Їхні живі виступи максимально далекі від спочивання на лаврах: це ультимативна вечірка, бенкет духу в самому раблезіанському сенсі цього слова. Лайам Хаулетт заводить свою машинерію, Кейт Флінт робить великі очі, Максим кричить у мікрофон: «Ну як ви, мої воїни?». 
Придбати квиток он-лайн

 

Коментарі до події
Отримуйте
регулярні оновлення