Персональна виставка відомого українського скульптора Василя Татарського!
продовжена до 16 січня 2022року.
ІЛЮЗІЯ БУТТЯ. БАЛАНС
Випускник Ленінградського Вищого художньо-промислового училища ім В.Мухіної (мухінка)
(монументальна скульптура)
Учасник багатьох всеукраїнських та міжнародних виставок, серед яких персональні:
Український Дім, Київ.1993р., Національний музей, Львів, 1994,
Національний музей, Київ, 1998, Нацiональний музей «Київська картинна галерея». 2010р.
Національний музей ім. Т. Шевченка, Київ, 2021р.
Учасник більше 50ти всеукраїнських та міднародних симпозіумів по скульптурі та живопису.
Про себе скульптор говорить:
«Люблю монументальність та знаковість у скульптурі, коли символіка та пластика співпадають із змістом. Робота повинна звучати зсередини. Працюю з каменем, деревом, залізом та бронзою»
«Я не прив’язуюсь до теми, і це моя принципова позиція. Для мене більш важливо знайти пластичний хід матеріалу. І кожний раз, вирішення цього питання займає найбільше часу та енергії»
...."Я все частіше задумуюсь, перш ніж відповісти на просте запитання:
«Так» чи «Ні»
Витримую довжелезну паузу і в моїй голові прокручуються хитромудрі логістичні ходи, які інколи тільки заплутують суть справи.
Хочеться простоти та ясності, якої чомусь не існує сьогодні.
Справа не у віці, життєвій мудрості, чи в небажанні нести відповідальність за щось. Це час змінює мої, людські поняття інколи взагалі на протилежні.
Приходиться звикати до незвичного, коли життя стає ілюзією, коли біле стає чорним, а чорне білим…
Друзі стають ворогами.
Любов стає зрадою… і болем.
Смерть близьких та знайомих мені людей стає болем.
Моїм болем.
Потім затихає.
Але перед тим один на один із собою.
В розмові із собою проходить самотність.
З’являється полоска світла, до якої варто рухатися.
Моє життя тихе, а думки живі.
Мої роботи – мої думки.
Вони майже автобіографічні.
Василь Татарський. Київ. Вересень 2021
