В Музеї літератури показують різномаїття європейських ляльок

В Музеї літератури показують різномаїття європейських ляльок

Лялька супроводжує людину з давніх-давен. Пов’язана на початку з містеріями, обрядами, ритуалами, лялька з часом втратила своє магічне значення і перетворилася на іграшку, улюблену дітлахами.  Під час літніх канікул музей запрошує батьків та дітей насолодитися красою європейської порцелянової ляльки. Її історія почалася ще в середині XVIII століття, перші зразки з’явилися в Італії, Франції та Німеччині. Спочатку їх виготовляли вручну, а згодом — промисловим способом. Адже наступні два століття мода на подібні іграшки поширилася по всьому світу. 
На стінах експозиції, що розмістилася в одній кімнаті,— близько тисячі ляльок. «Це третина моєї колекції,— зізнається голова правління благодійного фонду «Серце до серця» Леонід Соколов.— Збирати я почав з народженням моєї старшої доньки Наталки у 1987 році. Потім у неї з’явилася сестричка — і для донечок я з подорожей неодмінно привозив ляльок. А оскільки займаюся благодійністю і маю зв’язки з багатьма країнами, які надають нам донорську допомогу, партнери і інші міжнародні благодійні організації дарували мені ляльок, поповнюючи колекцію. Більша частина з них — не антикварні, а саме ігрові, якими можна бавитися». Серед представлених — ляльки з Австрії, Німеччини, Італії, Франції, Голландії та інших країн Західної Європи.  

Враховуючи значення родинного читання, до колекції ляльок додано книги з фондів музеїв, переважно це казки. Поруч з виданням «Снігова королева» — ляльки в муфточках, що нагадують персонажів цього твору. Ми підібрали лялечок, схожих і на героїв таких казок, як «Червона шапочка», «Попелюшка», «Аліса в країні чудес» і навіть Гаррі Поттер». Милуючись ляльками, розумієш, чому вони кращі за пластикові. У кожної живі очі та неповторний вираз обличчя: усміхнені чи серйозні, вони наче щось запитують, позіхають, або сплять, як немовлята. Є мініатюрні, ростом у кілька сантиметрів, а є великі, до півметра. Школярки, панянки, в національному вбранні або циркових костюмах... «Найгарніша лялька — це улюблена, якою бавиться дитина,— переконаний Леонід Соколов.— Ось мені до душі баба-йожка: вона хоч і не порцелянова, але усім подобається».

Старовинні меблі з музейної колекції додають казкової атмосфери. Особливою таємничістю огорнута частина кімнати з кріслом «здійснення бажань» та чарівною трояндою, де є скринька для дитячих мрій. А в іншому куточку відтворена лялькова майстерня, адже Леоніду Соколову іноді доводиться й самостійно реставрувати іграшку чи лагодити її вбрання.
Виставка «Порцелянова казка» триває в Національному музеї літератури України (вул. Б.Хмельницького, 11) до 1 серпня.

Довідки за тел. (044) 235-12-96. Графік роботи: пн., вт., чт., нд. з 10.00 до 18.00, ср., сб. з 11.00 до 19.00, пт.— вихідний. Вартість квитка: 10 грн, дітям — 5 грн.
Веб-сайт Музею: 
http://museumlit.org.ua/?lang=uk

Розповісти друзям
Виставки у Києві! Підписуйся та отримуй анонс на електронну пошту.
Ім'я
Email
Читають зараз: 1
(0)
Коментарі

Ми у соц. мережах

sp