"П'ять пудів кохання" ("Чайка"). Лірична комедія

"П'ять пудів кохання" ("Чайка"). Антон Чехов. Лірична комедія на 2 дії.

Переклад з російської Катерини Демчук

Творці вистави звернулися до «Чайки» тому, що побачили в цій п’єсі дуже глибокі та важливі роздуми Чехова про щастя людини. Коли людина почувається щасливою? Що потрібно людині для щастя? І зовсім окрема тема – в чому щастя митця? У п’єсі зустрічаються два світи: світ, у якому живуть служителі мистецтва, і світ обивателів. І виявляється, що на людське щастя не впливає покликання або рід твоїх занять. Відомий письменник по-справжньому щасливий лише коли рибалить, а генерал на пенсії нещасний, бо за все життя, незважаючи на успішну кар’єру, так і не зробив те, чого прагнув. Поривання митця можуть розбитися об байдужість оточуючого світу, і разом з тим одна яскрава думка може докорінно змінити світогляд окремої людини.

Ця п’єса і про складну діалектичну боротьбу між мистецтвом і життям. Життя намагається знищити мистецтво як час красу, а мистецтво відроджуючись, силкується перетворити життя у щось дивовижне, подібне на метаморфозу гусені у метелика.

Чому «П’ять пудів кохання»? Так охарактеризував свою п’єсу сам Чехов у листі до Суворіна від 21 жовтня 1895 року. І дійсно, погляньте самі: Медведенко кохає Машу, Маша кохає Трєплєва, Трєплєв кохає Ніну, Ніна закохана у Триґоріна, Аркадіна закохана у Триґоріна, Триґорін закоханий у себе, Шамраєв жадає Аркадіну, Поліна жадає Дорна… П’ять пудів кохання, в сучасній системі виміру майже вісімдесят кілограмів. Суто водевільна фабула. Тільки такий геній, як Чехов, здатен з такою тонкою іронією поглянути на життя.