Оскар Вайлд одного разу сказав: «Тільки людина, позбавлена уяви, не знайде причину випити шампанське». Французьке ігристе вино давно стало символом ексклюзивності. Ним насолоджуються на вечірках та урочистих заходах — незалежно від місця їх проведення. Зараз кожен може перейти за посиланням: https://goodwine.com.ua/ua/igristye/shampanskoe.html, щоб замовити пляшку шампанського за доступною ціною. А раніше його вважали напоєм лише для високопоставлених осіб.
Успіх до напою прийшов ще в V столітті, хоча тоді його позиціювали як нікому невідоме тихе вино з ягід «піно-нуар». Французькі королі здавна отримували корону в стінах Реймського собору в Шампані. Один із них — Хлодвіг I. Його коронація ознаменувала народження Франції, а шампанське згодом визнали «вином королів і королем вин».
Через вигідне розташування Реймського собору та унікальні кліматичні умови регіону виноградники Шампані давали якісне вино. На коронаційних бенкетах ігристе лилося рікою, і згодом традиція пропонувати келих шипучого важливим гостям стала буденною. Так шампанське набуло статусу напою для еліти, а мода на нього поширилася в королівських дворах Європи.
Зрештою французьке шампанське визнали найкращим на ринку. Коли Людовіка XIV коронували в Реймсі в 1654 році, він відправив партію ігристого вина з Шампані Карлу II як подарунок. До XIX століття шампанське вживали на кожному важливому заході — від королівських весіль до світських вечірок.
У 1866 році бренд Moët & Chandon вперше залучив до співпраці зірку — видатного співака в стилі Lion comique Джорджа Лейборна. Йому доручили написати та регулярно виконувати пісні, які б вихваляли шампанське, особливо як символ заможного життя. Артист також погодився пити лише французьке ігристе вино на публіці. Оскільки образ зірки вважали бездоганним, то витрачені зусилля Moët & Chandon сприяли тому, що шампанське швидко стало показником високого соціального статусу. Це був перший маркетинговий тріумф, результати якого значною мірою помітні сьогодні.
Поступово перелік відомих людей, залучених до реклами шампанського, розширився. Першими до списку увійшли художники, як-от П’єр Боннар, Волтер Крейн і Альфонс Муха. Далі написали культові літературні твори:
Шампанське фігурувало на сторінках модних глянців — Punch, La Vie Parisienne, Le Rire. А завдяки Лоренсу Велку виник термін «музика шампанського». Стиль нагадував оркестровий поп, який передбачав легкий і бадьорий темп, підкреслений приглушеними мідними духовими інструментами, акордеоном і дерев’яними духовими інструментами, особливо кларнетами.
У 1941 році заснували CIVC — організацію, яка об’єднує виробників шампанського. Зараз репутацію ігристого вина як символу розкоші та багатства також активно підтримує холдинг LVMH.
