Firefly Aerospace (FA) Максима Полякова запустила свою першу ракету-носій. Попри її вимушений підрив вже через декілька хвилин після зльоту, експерти вважають його надзвичайно успішним. Наступний запуск «Альфи» планується вже у грудні.
Максим Поляков Firefly Aerospace очолив задля того, аби запустити першу ракету з розробленими в Україні компонентами до космосу. І ось це сталося: 3 вересня з космодрому в окрузі Санта-Барбара Firefly Aerospace майже відправила на орбіту свою першу ракету-носій Alpha. Через 2,5 хвилини після зльоту її довелося деактивувати у зв’язку з технічними несправностями другого двигуна, які змусили ракету відхилитися від запланованої траєкторії. 4 роки наполегливої праці завершилися успішно. Як відзначають обізнані експерти, це справжній прорив для світової космонавтики, оскільки досі настільки швидко ніхто не збирав дієву ракету практично з нуля.
Макс Поляков зробив Firefly Aerospace власною візитною карткою. В майбутньому ракети компанії будуть виводити на орбіту космічні супутники. Багатьом з них задля того, аби мати хоча б кілька років активного життя, треба важити якнайменше 150–300 кг. І Firefly зі своєю ракетою-носієм Alpha планує займатися запуском на геосинхронну орбіту саме таких супутників, що стають дедалі популярнішими. На цей момент у галузі фактично ніхто не присутній, окрім Vega, що субсидується European Space Agency, та американського Antares. Та обидва конкуренти є занадто дорогими для пересічного покупця подібних послуг, тому Максим Поляков планує зробити Firefly Aerospace лідером сегменту.
Як стверджує Максим Поляков, $210 млн були інвестовані у космічний стартап через фонд Noosphere Ventures, а ще додатково було залучено $175 млн в інвесторів. Після цього запуску планується наступний інвест-раунд — цього разу вже на $300 млн, а вартість компанії вже перевалила за мільярд.
Оскільки сьогодні цей ринок оцінюється мінімум у 440 млрд, вже за кілька років він може становити трильйон чи навіть більше. Та через якихось 5 років усі двері до космічної галузі фактично закриються через цілком об’єктивні причини: це надто важка індустрія, а тому наявний гандикап у вигляді технологій та комерційних замовлень на кілька десятиліть уперед тут важить значно більше, ніж деінде. Мета FA — отримати 5–7% ринку в рік від, як мінімум, трильйона.
Вже у грудні 2021 планується наступний запуск Alpha, а після цього — скоріш за все у травні. І чимдалі — тим частіше.
За словами Полякова, усі компоненти для «Альф» зібрані ще на кілька років вперед: авіоніка — на 10–15 ракет наперед, карбон-баки — на 10 ракет наперед, двигуни — на 5 ракет наперед. FA планує випускати по 8 ракет на рік, а після апгрейду виробництва у Флориді — навіть 24.
Спочатку у Дніпрі відбувалося проєктування турбонасосної системи подачі пального, а також клапани та частина рухової установки. Та наразі значна частина деталей виготовляється саме у США. Це пов’язано перш за все з тим, що 90% замовників — це військові, і 90% компонентів для них мають бути американськими.
У космічній галузі надзвичайно важко виконувати запуски без держпідтримки тих країн, де є клієнти. Наприклад, такий клас ракет, як «1 тонна +» більш ніж на 80% має бути підтриманий держзамовленням. На цей час FA проходить через перший етап проєктування, аби продемонструвати, що є перший ступінь. Та це питання значною мірою зав’язане на європейсько-американських партнерів компанії.
Американці планують опинитися на Місяці вже у 2023 році. Firefly Aerospace є частиною програми Commercial Lunar Payload Services (CLPS) і буде відповідати за посадковий модуль. Є три компанії, що отримали від NASA по $100 млн інвестицій у перший посадковий модуль. Місце майбутнього приземлення — так званий Океан бурь, де за часів СРСР один апарат приземлився, а інший розбився.
Головний посадковий двигун та ще вісім інших, що використовуватимуться для управління при посадці, будуть спроєктовані та зібрані в Україні. Тут же вони пройдуть і тестування.
Ціноформування у цій галузі визначається надзвичайно просто: $1–2 млн за кожен кілограм корисної ваги. В цілому ж уся програма NASA CLPS вартує понад $4,6 млрд. Наразі FA має дві додаткові заявки й, скоріш за все, виграє наступний контракт NASA.
За словами Максима Валерійовича, Місяць, вочевидь, буде базою для наступного освоєння далекого космосу. Там вироблятимуть паливо, добуватимуть воду й збиратимуть частинами ракети, які звідти відправлятимуться далі. І все через те, що брати це все безпосередньо з Землі — надзвичайно дорого. Найімовірніше це будуть повністю роботизовані бази, аби уникнути ризиків для життя та їх значного здорожчання: забезпечення human-based баз буде мінімум вдесятеро дорожчим.
На даний же момент, окрім космосу, у Максима Валерійовича Полякова є ще одна важлива галузь для інвестування — медицина, і найбільше — все, що пов’язане з hardware та software одночасно.
Наприклад у його власності є компанія Thync, що розробляє фактично Neuralink Ілона Маска, але для спинного мозку. Вона була заснована сім років тому і розроблялася за спеціальною програмою для військових. Сам Поляков придбав її п’ять років тому. Коли чіп наклеїли на 7 шийний хребець, виявилося, що він лікує псоріаз без сильних таблеток чи болючих уколів. Ринок з лікування псоріазу є по-справжньому величезним — на багато мільярдів.