Роками горілку вважали безвиразною. І досі її нерідко позиціюють як нейтральний зерновий спирт. Та кожен, хто полюбляє цей алкогольний напій, знає, що насправді це не так. Сучасні виробники експериментують з усім — від зерен до методів дистиляції та фільтрації. Тому, перш ніж замовити горілку наступного разу, з’ясуйте, що ховається за кришталево чистим кольором.
Горілку можна виготовити майже з будь-чого, що містить цукор чи крохмаль. Навіть після багаторазової дистиляції, коли зайві домішки повністю видаляють, основа напою добре відчувається в кінцевому продукті:
Фільтрація — це основний етап, після якого горілка стає прозорою. Метод очищення визначає, як відчуватиметься та пахнутиме напій. Завдання фільтрації полягає не лише у видаленні домішок, а й у досягненні надзвичайної м’якості. Поширені методи:
А серед преміальних виробників узагалі зростає тенденція не фільтрувати горілку. Це дає змогу краще відчувати основу.
В останні роки невеликі винокурні з Польщі, Скандинавії та США кинули виклик стереотипу «нейтральності». Вони використовують місцеві інгредієнти, багату на мінерали воду, на противагу великим лікеро-горілчаним заводам, які завжди її очищають, і дистилюють горілку невеликими партіями, щоб зберегти тонкі аромати. Ці спирти не створені для того, щоб зникнути в коктейлі — їх найкраще дегустувати соло за правильної температури.
Ну й не варто забувати про категорію ароматизованої горілки. Наприклад, англійська компанія BrewDog додала до свого культового рецепта трохи лимона та ревеню, щоб надати спирту свіжості. Їхня колекція Abstract також містить варіанти з полуницею, кавуном, малиною та лаймом.
Не втомлюються експериментувати й українські виробники. Гарний приклад — молодий бренд преміальної горілки Staritsky & Levitsky.