19 березня 2024 року святкує свій 94-річний ювілей геніальна людина, українська поетеса, одна з найвідоміших жінок сучасної України - Ліна Костенко.
Ліна Костенко авторка понад 15 поетичних збірок, автор найвідоміших в Україні романів у віршах. Її вислови та рядки завжди влучні, вони проймають до мурашок, змушують думати, відчувати, розуміти. Ці слова завжди заряджають енергією, надихають змінюватися та змінювати світ навколо себе.
Надихайтеся висловами геніальної українки, які точно не залишать вас байдужими! Отож, найкращі цитати, фрази та висловлювання Ліни Костенко про найсокровенніше та найактуальніше!
► Чужа душа — то, кажуть, темний ліс.
А я кажу: не кожна, ой не кожна!
Чужа душа — то тихе море сліз.
Плювати в неї — гріх тяжкий, не можна.
► Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом.
► Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі.
► І що цікаво – серце у колібрі майже втричі більше, ніж шлунок. От якби так у людей.
► Люди, як правило, бачать світ у діапазоні своїх проблем.
► Марудна справа – жити без баталій. Людина від спокійного життя жиріє серцем і втрачає талію.
► Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими!
► Будні роблять людей буденними.
► А як пильніше глянуть навкруги — все хтось комусь на світі вороги.
► Здається ж, люди, все у них людське, але душа ще з дерева не злізла
► Єдиний, хто не втомлюється, – час. А ми – живі, нам треба поспішати.
► У кожного своя пустеля і свої міражі.
► Проблеми ж – як божевілля. Буйних ще можна вилікувати, а тихопомішані – то вже навік.
► І все на світі треба пережити, бо кожен фініш — це по суті старт. І наперед не треба ворожити, і за минулим плакати не варт…
► Єдиний, хто не втомлюється, – час. А ми – живі, нам треба поспішати.
► А секунди летять. Отак можна вмерти й нічого не встигнути. Встигаєш тільки втомитися.
► Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас.
► Страшні слова, коли вони мовчать.
► Все наше життя, це чекання найгіршого і надія на краще.
► Біда сьогодні буть домовичками, у інтер'єрах казка не живе.
► Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там
► Епоха несприятлива — ламає іще в колисці геніям хребти.
► Єдине, що від нас іще залежить, —
Принаймні вік прожити як належить
► Життя — це оббирання з реп'яхів,
що пазурами уп'ялися в душу
► Життя як вірш без пунктуації, а смерть поставить крапку і тире.
► І все на світі треба пережити.
І кожен фініш — це, по суті, старт.
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт
► Не час минає, а минаєм ми.
► Що є життя? Це — проминання тіней.
► Пристрасть – це натхнення тіла, а кохання – це натхнення душі. Любов як функції геніталій залишмо приматам. Мені потрібен космос її очей.
► Любов – це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість.
► Троянда – як кохання, може завдати болю, якщо не вмієш її узяти.
► Моя любов чолом сягала неба,
а Гриць ходив ногами по землі (з роману у віршах “Маруся Чурай”).
► Скільки років кохаю, а закохуюсь в тебе щодня.
► Несказане лишилось несказанним.
► Така любов буває раз в ніколи.
► Жінка – як музика, її можна любити навіть не дуже розуміючи.
► Важко любити розумну жінку. Завжди боїшся впасти в її очах. Жінка втрачає на інтелекті, лише коли закохана. Так що бажано стабільно підтримувати в ній цей стан.
► Любов шляхетна тільки тоді, коли вона сором'язлива
► …кажуть, кохання – хімічний коктейль у голові на пару років чи місяців. Втім, буває і хімічний коктейль. У мене в житті був. Вдаряло в голову і розламувало стегна. А кохання – це інше. Кохання вдаряє в душу.
► Держава – це я, а не те, що вони з нею зробили. І якби кожен усвідомив, що держава – це він, то досі у нас вже була б достойна держава…
► Настала якась собача старість ідей. Ніхто нічого не хоче. Ніхто ні за що не бореться. Тільки наші політики за владу над нами.
► А ви думали, що Україна так просто. Україна – це супер. Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.
► Скільки нас, людства, вже є на планеті? Мільярдів шість? І серед них українці, дивна-предивна нація, яка живе тут з правіку, а свою незалежну державу будує оце аж тепер.
► У всіх народів мова – це засіб спілкування, у нас це – фактор відчуження.
► Ми ушкоджене покоління. Ще від предків щось узяли, а нащадкам вже не маємо що передати.
► Україна пручається, як Лаокоон, обплутаний зміями. Вона німо кричить, але світ не чує. Або не хоче почути.
► …чому канадський прем'єр-міністр може проїхати до парламенту на ковзанах по замерзлій річці через всю Оттаву, а у нас людей розкидають мало не в кювети, коли їде якесь цабе.
► Люди вимагають правди – їм сервірують брехню.
► Вічна парадигма історії: за свободу борються одні, а до влади приходять інші. І тоді настає лукава, найпідступніша форма несвободи, одягнута в національну символіку, зацитькала національним пафосом, вдекорована атрибутами демократії.
► Поки що я можу з жахом сказати: докотили Україну до прірви і поки не з'явиться ота цивільна відвага в людях, доти вона так і буде ця Україна — декоративна. Незалежність ворушить «вусами уві сні».
► Сиділи колись за залізною завісою, ловили кожну вісточку зі світу, – інформація була нашою здобиччю. Тепер ми – здобич інформації.
► Глобалізація глобалізує всі проблеми, і ні одної не зменшить. Зменшиться тільки роль держав, деякі скотяться по цьому глобусу, як сльоза.
► У кожної нації свої хвороби. У Росії — невиліковна.
► Політичної біжутерії не ношу! (Цими словами поетеса відмовилася від звання Героя України)
► А часом вже і думаєш, — а може, люди віруси, от просто собі віруси на цій живій Землі?!
► Люди! Давайте зупинимось і візьмемо новий старт. Бо при таких забігах фініш буде фатальний.
► Нам треба жити кожним днем.
Не ждать омріяної дати.
Горіть сьогоднішнім вогнем.
Бо завтра може не настати.
Реєструйся на онлайн-засідання літературної вітальні, приуроченої до дня Народження Ліни Костенко «Я вибрала долю собі сама...»
Вам також сподобається:
• Найкращі цитати Антуана де Сент-Езюпері