Блакитні сири: популярні представники, секрети виготовлення й смачні поєднання: цікаві факти про популярний сирний делікатес.
Сир з блакитною цвіллю — вишуканий і пікантний делікатес, який можна подавати як самостійний компонент сирної тарілки, так і додавати до різноманітних ресторанних чи домашніх страв. Блакитні сири в процесі виготовлення проколюють спеціальними металевими голками, що дає змогу створити повітряні кишені. Голки обробляють спеціальним штампом бактерій Penicillium, які розвиваються всередині сирної голівки й насичують її пікантним солоним смаком.
Блакитні сири виготовляють з коров’ячого, козячого або овечого молока. Готовий продукт відрізняється яскравими блакитними або блакитно-зеленуватими прожилками плісняви. Саме цвіль придає сирному делікатесу пікантний аромат і солонуватий посмак. Окрім того, саме блакитні смужки плісняви всередині сирної голівки дали назву цілому сімейству цих вишуканих сирів.
То які фактори про сири з блакитною цвіллю обов’язково варто знати перед тим, як скуштувати цей делікатес?
Цвіль з’являється всередині сирної голівки всередині виробничого процесу, коли аффінери проколюють сирну голівку великими голками або металевими шпицями. Такі металеві “шипи” дозволяють повітрю вільно циркулювати й стимулювати розвиток доданих бактерій типу Penicillium.
Що цікаво, один із найпопулярніших штампів бактерій — Brevibacterium lens. Саме ці мікроорганізми формують природний запах людського тіла!
Блакитні сири визрівають в умовах контрольованої температури, до прикладу, в печерах або спеціальних кімнатах. Один з найпопулярніших блакитних сирів, Рокфор, за легендою виявили завдяки одному хлопцеві. Він їв хліб зі сиром з овечого молока, та вдалині помітив красиву дівчину. Хлопець залишив свій обід в одній з печер, а коли повернувся, то помітив, що його сир перетворився на Рокфор.
Його почали виготовляти ще в 879 році, але до XXI століття цей сирний делікатес не містив характерних блакитних смужок цвіллі.
Виготовляти й експортувати Рокфор у давні часи було досить дорого, тому місцеві аффінери шукали альтернативні варіанти.
На ці характеристики впливає тип блакитного сиру, розмір сирної голівки, характер затвердіння й термін визрівання.
Насправді все залежить від терміну визрівання. Молодий сир має м’яку середину, тоді як витриманий делікатес — суху текстуру.
Згідно з останніми дослідженнями, в Рокфорі чи Горгонзолі міститься приблизно на 15% більше кальцію, ніж у Парміджано Реджано.
Блакитні сири вважають основною складовою класичної сирної тарілки. До того ж вони прекрасно розкривають свої смакові якості у соусах, салатах, закусках, гарячих стравах, десертах.
Точніше, будь-який сир варто подавати виключно кімнатної температури. Блакитні сири гармонійно поєднуються з червоними солодкими винами, волоськими горіхами й медом.