Уявіть собі, що ви можете "почути" розмову між дроном та його пілотом на відстані кількох кілометрів. Це не фантастика – це реальність сучасних технологій виявлення безпілотників у російсько-українській війні. Коли ворожий дрон ще тільки піднімається в повітря, спеціальні пристрої вже засікають його радіосигнали і подають сигнал тривоги. Ті дорогоцінні хвилини попередження можуть врятувати життя – дати час сховатися, або підготуватись до відбиття.
Кожен дрон, щоб літати під управлінням, повинен постійно "спілкуватися" зі своїм оператором. Ця розмова відбувається мовою радіохвиль на певних частотах. Принцип роботи детектора нагадує те, як ви налаштовуєте радіо на улюблену станцію. Тільки замість музики пристрій шукає унікальні сигнали, які видає кожна модель безпілотника.
Популярні комерційні дрони DJI використовують частоти 2.4 ГГц і 5.8 ГГц для передачі відео та управління. FPV-дрони, які стали основним інструментом атак на фронті, найчастіше працюють на 900 МГц, 2.4 ГГц для керування, а для передачі відео використовують 1.2 ГГц, 2.4 ГГц або 5.8 ГГц. Кожна частота розповідає свою історію про те, що саме летить у небі.
Але сучасні детектори аналізують не лише частоту сигналу, а й його "поведінку" – як часто передаються дані, яка потужність сигналу, як довго він активний. Це дозволяє не тільки виявити дрон, а й визначити його тип, а іноді навіть перехопити відеосигнал, який бачить ворожий пілот.
Кожної ночі українське небо перетворюється на справжнє поле битви. Цифри вражають: за даними української ППО, Росія може запускати до 400 дронів за одну ніч масованої атаки. У листопаді 2024 року було зафіксовано рекордні 6,400 дронів та ракет за місяць.
На передовій ситуація ще більш напружена. За свідченнями військових, дрони стали причиною 80% усіх втрат на фронті. FPV-дрони атакують позиції кожні 10-15 хвилин, створюючи постійний психологічний тиск. "Ти чуєш їх постійно – вдень, вночі, під час їжі, навіть уві сні", – розповідають солдати з різних напрямків фронту.
У прифронтових містах, особливо в Херсоні, люди живуть під постійною загрозою дронів-камікадзе, які буквально полюють на цивільних. Зафіксовані жахливі випадки, коли російські квадрокоптери переслідували велосипедистів, атакували черги за хлібом, навіть цілилися в машини швидкої допомоги. Місцеві жителі вимушено стали експертами з розпізнавання звуків – вони відрізняють низьке гуління "Шахедів" від високочастотного дзижчання FPV та можуть визначити приблизну відстань до загрози тільки на слух.
Кожен новий тиждень приносить нові тактики атак, нові спроби ворога обійти українські системи захисту. Противник стає все більш жорстоким і винахідливим. Але з кожним новим викликом українська оборонна індустрія також еволюціонує, стає сильнішою та ефективнішою.
Сьогодні проти "Шахедів" Україна використовує складну ешелоновану систему протидії, де кожен рівень захисту доповнює інший. РЕБ-системи збивають дрони з курсу або змушують їх втратити зв'язок з оператором. Мобільні групи з кулеметами Browning M2 та зенітними установками ЗУ-23-2 знищують до 40% цілей, що прориваються. Системи ППО середньої дальності перехоплюють високі цілі. А нещодавнє впровадження дронів-перехоплювачів показало вражаючу ефективність у боротьбі з повітряними загрозами.
Але ворог невпинно нарощує темпи атак – з 800 дронів на місяць у 2023 році до 6,400 у листопаді 2024-го. Людські ресурси фізично не встигають реагувати на такі масштаби загроз. Стає очевидним, що майбутнє за автоматизацією систем захисту.

Саме в цьому контексті стають особливо актуальними розробки української компанії Бабай. Їхня РЕБ-система здатна працювати повністю автономно – виявила загрозу, миттєво проаналізувала її параметри, автоматично активувала подавлення на потрібній частоті. Жодної секунди затримки на людську реакцію, жодної помилки через втому оператора.
Детектор дронів від Бабай – ПЕС Сірко здатен сканувати радіоспектр від 150 до 6000 МГц, що охоплює практично всі існуючі типи безпілотників – від комерційних квадрокоптерів до військових FPV. Як тільки система засікає ворожий сигнал, вона миттєво передає дані РЕБ-комплексу ЖУК, який автоматично розпочинає подавлення на визначеній частоті.
Людина в цьому процесі лише спостерігає за роботою системи через інтерфейс, не витрачаючи критично важливі мілісекунди на прийняття рішення та активацію протидії. Такий підхід дозволяє в перспективі – створити повністю автономну "смугу" протидронової оборони вздовж критично важливих об'єктів або ділянок фронту. Це стає особливо важливим, коли ворог починає координовані атаки одночасно з кількох напрямків.