Урогенітальний хламідіоз належить до групи інфекцій, які передаються статевим шляхом (ІПСШ). Збудник захворювання — бактерії групи хламідій, які найчастіше вражають сечостатеву систему, однак можуть локалізуватися в ротовій порожнині чи навіть в очах.
За статистикою, мінімум 40% інфікованих не підозрюють, що заражені шкідливою бактерією, і наявність інфекції дозволяють виявити лише аналізи на хламідіоз. Пройти обстеження швидко, конфіденційно та недорого можна в лабораторії «Ескулаб». Крім збудників урогенітальної форми тут також можна скласти тести на інші види хламідій, які вражають сполучні тканини, органи дихальної та серцево-судинної системи.
Інкубаційний період розмноження бактерій триває 5–30 днів. Якщо захворювання буде виявлено в цей період, то діагностують свіжий хламідіоз. Якщо мінімум за 2 місяці — говорять про хронічну форму.
Симптоми залежать від статі зараженого.
Чоловіки частіше хворіють на хламідіоз, який у них проявляється у вигляді:
Запущене захворювання призводить до появи уретриту, везикуліту, епідидиміту, орхіту, фунікуліту, проктиту.
Для жінок характерні такі ознаки:
Несвоєчасне звернення по допомогу до спеціаліста може спричинити розвиток вульвіту, кольпіту, цервіциту, сальпінгоофориту, проктиту, ендометриту, а також непрохідність маткових труб і, як наслідок, безпліддя. Зараження під час вагітності загрожує викиднем, передчасними пологами, а майбутній дитині — вродженими вадами.
Терапія потребує застосування антибіотиків, які проявляють активність до хламідій: доксициклін, азитроміцин, ципрофлоксацин, норфлоксацин та інші.
У комплексі з антибактеріальними препаратами призначаються ліки для нормалізації мікрофлори, імуномодулятори для підвищення захисних функцій організму та інтерферони, які допомагають усунути запальний процес.
Обов'язковою умовою для досягнення результату є проходження лікування обома партнерами та утримання від статевого життя на час приймання медикаментів. Наприкінці терапії здається контрольний аналіз, який має підтвердити відсутність збудника.
