Ринок вторинної нерухомості у Львові, як і в інших регіонах України, зазнав серйозних змін. Ціни підвищилися не лише на купівлю, але й на оренду. При цьому попит нижчий, ніж до війни. На ринку з’являються цікаві пропозиції житлових об’єктів, оскільки влітку знову з’явилася можливість продавати житло за довіреністю. Переглянути їх можна за посиланням https://dom.ria.com/uk/prodazha-kvartir/lvov/ на сайті DOM.RIA. Як ситуація розвиватиметься далі — спробуємо спрогнозувати.
Середня вартість м² коливається в межах 50 608 грн (1 210$). Якщо раніше в рейтингу найдорожчих міст для купівлі житлової нерухомості знаходилася ще й Одеса, то зараз місто Лева випереджає тільки Київ. Львів поділений на кілька адміністративних районів. Кожен має свої особливості, тож цінник різниться:
Сихівський — 47 890 грн/м²;
Залізничний — 49 186 грн/м²;
Шевченківський — 50 315 грн/м²;
Франківський — 50 608 грн/м²;
Личаківський — 56 506 грн/м²;
Галицький — 67 924 грн/м².
Елітне житло розташовується в центрі міста, а також у місцях з історичною забудовою, як-от Личаків — від 52 574 грн/м². У пріоритеті — житло, розташоване поблизу лісопаркових зон:
Погулянка — 52 449 грн/м²;
Замарстинів — 52 535 грн/м².
Бюджетне помешкання знайдеться на периферії. Наприклад, на вул. Науковій — від 39 734 грн/м². На цінник впливає також сусідство з Міжнародним аеропортом «Львів». Варто розглянути Рясне-2 (від 33 795 грн/м²), Винники (від 43 456 грн/м²), Санта Барбару (від 39 441 грн/м²).
З’ясувати, як змінився локальний ринок нерухомості, допоможе аналітика. При цьому варто розглядати не лише купівлю, але й оренду з аналізом 3 критеріїв: пропозиція, попит, вартість.
Львів став містом, котре прийняло мільйони ВПО. Пропозицій стало менше на 66%. Пов’язано це з тим, що багато власників житлових об’єктів виїхали за кордон або ж здавали своє помешкання безоплатно рідним і друзям з віддалених куточків України. Попит при цьому зріс на 15%. Це не такий суттєвий показник, як в Івано-Франківську або Тернополі. Все тому, що багато ВПО сприймали Львів як проміжну крапку на дорозі за кордон. Ціни підвищилися на 96%. Експерти стверджують, що не зовсім виправдано. Реальний попит виявився нижчим, ніж очікувалося.
Пропозицій житла для купівлі стало менше на 81%. Цьому знайдеться кілька логічних пояснень:
Закриття Державного реєстру прав на нерухоме майно. Відповідно, офіційно оформити договір купівлі-продажу стало неможливо.
Обмеження роботи демографічних реєстрів. Тож змінити прописку (місце реєстрації проживання) також не дозволялося.
Виїзд власників житлових об’єктів за кордон. Продаж житлової нерухомості за довіреністю відновився лише влітку.
Переформатування ринку на коротко- й довготривалу оренду. Оскільки ціни швидко зросли, багато людей вирішили поки не продавати своє помешкання.
Підвищення кількості безробітних. Для багатьох людей здача житла в оренду залишилася єдиним джерелом заробітку.
Попит знизився на 21%. Люди не поспішали вкладати заощаджені кошти в житлову нерухомість. На початку війни взагалі було не зрозуміло, як ситуація розвиватиметься далі. Зменшення кількості пропозицій позначилося на ціннику. Він зріс на 64% вже в травні 2022 року, якщо порівнювати з жовтнем 2021 року.
Експерти сходяться на думці, що різкого подорожчання квадратних метрів у Львові вдасться уникнути. Пов’язано це з тим, що ринок і так встиг адаптуватися, а люди заплатили доволі високу ціну за власну безпеку. Відповідно, ціни ростимуть, але поступово. Приблизно на 5-10% кожного року. Впливатиме на це кілька ключових факторів:
Тип і характер житлового об’єкта. У топі — пропозиції на середніх поверхах без панорамних вікон у густо заселених мікрорайонах. Важливо, аби поблизу справно працювала розвинена інфраструктура. Додаткову цінність пропонує закритий підземний паркінг і сусідство з парком, лісом або водоймами. Квартири в старих польських або австрійських будинках також мають попит не лише з естетичної точки зору, але й з міркувань власної безпеки.
Девальвація гривні. Якщо долар сягне позначки 45 грн у 2023 році, як це прогнозується, ринок житлової нерухомості просто не зможе залишатися осторонь.
Зростання вартості розхідних матеріалів. Йдеться про пісково-цементні суміші, скло, метал, дерево. Багато українських підприємств зруйновано, тож матеріали постачаються з-за кордону. Оскільки виникли труднощі з логістикою, підвищилися ціни.
Зменшення кількості кваліфікованих кадрів. Йдеться не лише про будівельників, але й про ремонті бригади. Зростає оплата праці, оскільки знижується конкуренція.
Варто зазначити: вторинка впевнено перемагає первинний ринок нерухомості. Люди не готові зіштовхуватися з можливими ризиками, як-от незавершене будівництво або недостатнє фінансування. У пріоритеті — житло з готовим якісним ремонтом. Це також впливає на ціноутворення на локальному ринку житлової нерухомості.
Важко спрогнозувати. Експерти сходяться на думці, що у Львові далі суттєвого подорожчання не відбудеться. Місто, ймовірно, належатиме до найбезпечніших регіонів. Туди спрямовуватиметься менше фінансів, ніж, наприклад, до частково зруйнованої Київської області. До того ж як ішлося вище, люди вже заплатили високу ціну за свою безпеку.
Звичайно, ринок прив’язуватиметься до курсу іноземних валют. Проте це стосуватиметься швидше довготривалої оренди, ніж купівлі. Якщо підвищиться реальний попит (а не відкладений, який зараз продовжує формуватися під тиском кількох чинників), то ціни підвищаться.
Отже, зараз можна знайти й купити справді вигідний варіант для довготривалого власного проживання. Також можна інвестувати з метою подальшого перепродажу житлової нерухомості. Купівлю помешкання з ремонтом для здачі в довготривалу оренду поки варто відкласти.
