Трагедія Boa constrictor

Запрошуємо усіх на трагедію Boa constrictor.

Захід пройде 19 жовтня у Хмельницький академічний театр ім. М.Старицького, початок о 19:00.

Вершиною прози Івана Франка є повість «Boa constrictor» (1878 р.). У ній автором уперше відображені початкові форми революційної боротьби робітництва та стихійне пробудження його класової свідомості. У 1905 - 1907 pp. І. Франко докорінно переробив повість, створивши нову її редакцію. Вона вийшла окремою книжкою: Іван Франко. Boa constrictor. У другій редакції І. Франко значно розширив твір. Докладніше змальовано дитинство Германа, введено образ Вольфа, з яким Герман зайнявся гендлярством, зовсім інакше подано образ Рифни та її сім’ї, одруження Германа; їх син тут зветься не Готліб, а Дувідко, відсутня сцена, де Готліб душить батька. Знято також розповідь про Івана Півторака та його сім’ю. Інше й закінчення повісті - Герман гине від випадкового вибуху у штольні. Тому цю другу редакцію передруковано як самостійний твір у 22 томі за вказаним прижиттєвим виданням Що ж стосується власне Франкових редакцій повісті «Boa constrictor», то всі вони (1878, 1884, 1905-1907) теж у різних пропорціях позначені синтезом реалізму, натуралізму й елементів символізму. У первісному варіанті твору (1878) поетика натуралізму проявляється інтенсивніше, ніж у наступних редакціях. Натуралізм у творі наявний у змалюванні важкого дитинства Германа Гольдкремера, у зображенні того життєвого бруду, який постійно оточував його; у «фактографічному» відтворенні особливостей злиденного життя і побуту робітників копалень; у зацікавленості патологічними проявами психіки Рифки та Готліба. Торкнувся автор повісті й проблеми спадковості. Готліб успадкував певні риси психічної патології від батьків, що проявляються у його нервовості, у постійному роздратуванні, у схильності до садизму. Можливо, І. Франко зумисне ввів такий образ спадкоємця справи Германа, щоби підкреслити безперспективність подальшого розвитку капіталізму з його безмежною владою грошей, падінням моралі, втратою людяності у суспільстві. Головну ідею твору можна вбачати у тому, що капіталізм сам породжує силу, яка рано чи пізно спричиняє його загибель. В образі ж Boa constrictor Франко втілив не тільки конкретний людський темперамент, але й владу грошей взагалі, і це відповідало його соціалістичним (на певному етапі) поглядам на приватну власність. Доказом може бути епізод, у якому описано сон-візію Германа Гольдкремера «Се не вуж, се безмірно довга, зросла докупи і оживлена чарівною силою зв'язка грошей, срібла, золота блискучого! О, так, се певно так! Хіба ж весь блеск, що б'є в очі від вужевої луски, - хіба ж се не блиск золота та срібла? А сесі різнобарвні латки на нім, хіба се не векселі, контракти, банкноти? О, се певно, се не вуж його обводив своїми велетними звоями, а його власне багатство!».

Вартість квитків: 80-150 грн.

Детальна інфорація та придбання квитків за номером: (0382) 65 59  25