Цього тижня в онлайн-театрі DRAMOX відбулася премʼєра незвичайної вистави з використанням ляльок та масок. Документальний перформанс «Осінь на Плутоні» львівського режисера Сашка Брами — це щира й пронизлива розмова про старість. Без прикрас, але з великою повагою до життя.
В основі вистави — особисті історії мешканців Львівського геріатричного пансіонату. Саме вони, у вигляді ляльок, стали повноправними героями постановки, вперше відкривши глядачеві свої переживання, надії, спогади.
Назва вистави є символічною. Плутон — найвіддаленіше небесне тіло Сонячної системи. Він уособлює віддаленість і самотність — як геріатричний пансіонат на околиці міста. Осінь — пора згасання природи та збирання плодів. Це образ старості — тихої, крихкої, часто болісної. Разом ці образи створюють поетичну рамку для вистави.
Прем’єра вистави відбулася ще у 2017 році на сцені Львівського академічного драматичного театру імені Лесі Українки. Сьогодні ця постановка знову звучить актуально — у контексті війни, втрат, пошуку людяності в умовах соціальної вразливості.
«Осінь на Плутоні» — це не просто вистава. Це інтимна зустріч із поколінням, яке часто лишається на узбіччі. Вона ставить незручні питання і водночас відкриває простір для співпереживання.
